Захист даних

Що таке видизм? Причини, наслідки та шляхи подолання

Наше суспільство розрізняє різні види тварин, надаючи одним більше захисту та моральної цінності, ніж іншим. У той час як собак і котів вважають улюбленими домашніми тваринами, є звичним використовувати корів, свиней або курей для людського споживання. Це розрізнення не базується на об'єктивних біологічних чи моральних принципах, а навпаки, на глибоко вкоріненому мисленні, яке називається видизмом.

Але що таке видизм? Як це поняття історично розвивалося, і які наслідки воно має для тварин, людей і навколишнього середовища? У цій статті ми зосереджуємо увагу на визначенні, історії виникнення, повсякденних виразах та етичних контраргументах.

Визначення видизму: що означає це поняття?

Видизм описує форму дискримінації, коли живі істоти різно трактуються відповідно до їхньої приналежності до певного виду. Так само, як расизм або сексизм, видизм уподобає або недооцінює певні групи - в цьому випадку на основі їх біологічного типу.

На практиці це означає, що інтереси неїстісних тварин систематично підпорядковуються людським інтересам, незалежно від того, чи здатні вони відчувати біль чи радість. У той час як права людини вважаються самоочевидними, порівнявні права для тварин часто не визнаються.

Видизм проявляється, наприклад, у тому, що деякі тварини в масових господарствах утримуються в жорстоких умовах, у той час як про інших піклуються як про домашніх улюбленців з особливою турботою. Це випадкове розрізнення часто обґрунтовують культурно чи економічно, але з етичної точки зору воно є сумнівним.

Історичний контекст: як виник видизм?

Термін видизм був уперше вжитий у 1970 році британським психологом Річардом Д. Райдером, але уявлення про те, що люди перевищують інші живі істоти, сягає в діляться ріст. Те, як поводилися зі тваринами, варіювалося в різних культурах і епохах - від релігійного поклоніння до систематичного використання як ресурсів.

Старовина і середньовіччя: виникнення розділу між людиною і твариною

У багатьох ранніх культурах тварини вважалися духовними істотами. Особливо в релігіях, таких як індуїзм і буддизм, введення тварин вважалося моральним обов'язком. На відміну від цього, в античній Греції вперше було сформульовано чітке розділення між людиною і твариною. Аристотель (384–322 до н. е.) вважав людину вищою, бо вона мала розум, тоді як тварини діяли лише інстинктивно. Ця ідея мала довготривалий вплив на західне мислення.

У середньовіччі перевага людини була зміцнена християнською теологією. Біблія зображала людину як "корону творіння", що служило виправданням для використання тварин для харчування, роботи та одягу. Цей спосіб мислення формував відношення до тварин у Європі протягом багатьох століть.

Новий час і просвітництво: тварини як машини?

З науковою революцією Ренесансу і нового часу розділення між людиною і твариною зміцнилося ще більше. Рене Декарт (1596–1650) бачив тварин як бездушні автомати, які реагують лише на зовнішні подразники. Це виправдовувало тести на тваринах і промислове використання тварин. Лише з просвітництвом іноді обговорювалося добробут тварин, але більшість філософів продовжували вважати тварин засобом до кінця.

19 та 20 століття: початок руху за права тварин

Лише у 19 столітті зростаючі етичні сумніви привели до народження перших рухів за захист тварин. У 1824 році у Великій Британії засновано Королівське товариство проти жорстокості до тварин (RSPCA). У 20 столітті такі поведінкові вчені, як Джейн Гудолл, показали, що тварини мають складні емоції і соціальні структури.

З публікацією "Визволення тварин" (1975) Пітером Сінгером розпочався сучасний рух за права тварин. Сінгер аргументував, що видизм є настільки ж морально сумнівним, як расизм чи сексизм. З того часу багато філософів і активістів зосереджувалися на нерівності в трактуванні тварин, а організації, як PETA або Animal Equality, виступають за їхні права.

Видистське мислення історично розвивалося і глибоко вкорінене у нашій культурі. Лише останніми десятиліттями вона починає сумніватися інтенсивніше. Зі зростаючими знаннями про свідомість та здатність стражати у тварин стає дедалі очевидніше, що час для переосмислення у відношенні до неїстисних істот прийшов.

Прояви видизму у повсякденному житті

Видизм глибоко вкорінений у нашій культурі та в повсякденних практиках. Часто ми навіть не усвідомлюємо, що надаємо перевагу певним видам тварин, заподіюючи страждання іншим. Ось кілька прикладів:

Харчування: у більшості суспільств зазвичай вживати в їжу певних тварин, як-от биків, свиней чи курей, тоді як інших - як-от собак чи котів — вважають членами сім'ї. Це розділення не має біологічної обґрунтованості, а є культурно сформованим.

Одяг: багато предметів одягу виготовляється зі шкіри, вовни чи хутра, що означає, що тварини використовуються чи вбиваються з метою моди.

Розваги: зоопарки, цирки і дельфінарії утримують тварин у часто неприродних умовах, щоб експлуатувати їх для людських розваг.

Експерименти на тваринах: щорічно мільйони тварин тестуються у лабораторіях, часто для косметичних продуктів чи медикаментів. Їхні страждання часто вважаються необхідними, хоча існують альтернативні методи дослідження.

Законодавство: у багатьох країнах існують суворі закони для захисту домашніх тварин, тоді як промислові тварини часто отримують мінімальний правовий захист.

Етичні аргументи проти видизму

Противники видизму стверджують, що страждання живої істоти не мають вважатися менш важливими лише через приналежність до іншого виду. Ключовим для морального розгляду повинна бути здатність страждати, а не біологічна класифікація.

Сучасні наукові дослідження показують, що багато тварин мають високий рівень інтелекту, соціальних навичок та емоцій. Наприклад, свині так само розумні, як собаки, а ворони можуть використовувати інструменти. Тим не менш, деякі з цих тварин захищаються, а інші вважаються лише їжею.

Ще одним аргументом проти видизму є те, що інші форми дискримінації — такі як расизм або сексизм — вже були визнані морально неправильними. Аналогічно, так само несправедливо трактувати тварин гірше лише через їхню видову приналежність.

За останні роки багато країн і компаній зробили значні кроки для покращення захисту тварин і зниження видистських структур. Особливо в розважальній, модній та галузі утримання диких тварин помітно спостерігати зміни.

У 2021 році Франція вирішила поступово заборонити утримання диких тварин у цирках, щоб зупинити страждання слонів, левів та інших тварин. Великобританія, Італія і Нідерланди також ухвалили подібні закони, що мають на меті не розглядати більше тварин як лише розважальні об'єкти. Німечина також досягла прогресу: з 2022 року в кількох федеральних країнах заборонено утримувати деякі види диких тварин, таких як слони, ведмеді або жирафи у цирках. Існують також вимоги про загальну заборону, яка ще не була повністю запроваджена.

Критичне ставлення до утримання диких тварин також проявляється у зростаючій кількості країн, які забороняють дельфінарії та парки морських ссавців. У 2019 році Канада прийняла закони, які забороняють утримувати або розводити китів і дельфінів у неволі. Франція оголосила у 2021 році, що більше не буде брати нових косаток або дельфінів у неволю, а Барселона планує закрити своє останнє дельфінарій та перемістити тварин у захищені морські зони. В Німеччині зростає кількість протестів проти утримання дельфінів у зоопарках, і обговорюється, чи варто довгостроково закривати існуючі установи.

Навіть індустрія моди все частіше реагує на критику використання продуктів тваринництва. Норвегія і Естонія ухвалили рішення повністю закрити хутрові ферми до 2025 року, а Каліфорнія стала першим штатом США, що заборонив продаж хутряних виробів. У 2017 році Німеччина ввела суворіші правила для хутрових ферм, що призвело до закриття останніх підприємств у країні в 2019 році. Великі розкішні бренди такі як Гуччі, Прада, Версаче і Canada Goose оголосили про відмову від використання натурального хутра.

Ці розробки показують, що суспільне ставлення до тварин змінюється. Все більше країн і компаній активно сприяють суворішим заходам із захисту тварин і визнають, що тварини не повинні довше розглядатися лише як реусуси. У Німеччині також зростає тиск на політику за впровадження подальших заборон і суворіших законів для захисту тварин.

Наслідки видизму для тварин, навколишнього середовища та людей

Видизм впливає не лише на те, як обробляють тварин, а й має значні екологічні та суспільні наслідки. Систематична експлуатація тварин призводить до масових страждань, шкодить навколишньому середовищу і має довготермінові наслідки для здоров'я людей та безпеки харчування.

Наслідки для тварин: масове виробництво і страждання

Щороку у всьому світі вбивають понад 70 мільярдів наземних тварин для виробництва їжі, більшість з яких знаходиться в жорстких умовах масового виробництва. Кури, свині і рогата худоба проводять все своє життя в тісних клітках або загонах, часто без денного світла і свіжого повітря. Особливо жахливими є болісні довготривалі перевезення, під час яких тварини транспортуються без достатньої кількості води і їжі. У забійних місцях часто відбуваються неправильні оглушення, через що багато тварин зазнають смерть у свідомості.

Крім індустрії харчових продуктів, видизм стосується й інших галузей: експерименти на тваринах проводяться попри сучасні альтернативи, а тварини в зоопарках, цирках і дельфінаріях страждають через неприродні умови утримання.

Наслідки для навколишнього середовища: зміна клімату і використання ресурсів

Промислове тваринництво відповідальне за 14,5 % викидів парникових газів у всьому світі - більше, ніж весь глобальний транспорт. Особливо проблематична вирубка тропічних лісів для пасовищ і вирощування кормів, таких як соя. Близько 80 % всього вирощеного в світі сої використовується як корм для тварин.

Іншою значною проблемою є високе споживання води: для виробництва 1 кг яловичини потрібно до 15 000 літрів води. Водночас виділення від промислових тварин забруднюють грунт і водоймища нітратами і фосфатами, що веде до забруднення води і вимирання видів.

Наслідки для людей: ризики для здоров'я і соціальна нерівність

Дослідження показують, що високий споживання тваринних продуктів збільшує ризик серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу і деяких видів раку. Особливо перероблені м'ясні продукти, такі як ковбаси та шинка, згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) викликають підозру в канцерогенності.

Крім того, промислове тваринництво загострює соціальні нерівності. Великі площі використовуються для вирощування кормових культур, в той час як мільйони людей страждають від голоду. Скорочення споживання м'яса може допомогти ефективніше використовувати ресурси та поліпшити глобальну харчову безпеку.

Видизм викликає велике страждання тварин, прискорює зміну клімату і має від'ємні наслідки для здоров'я і харчування людей. Свідомий підхід до продуктів тваринництва та екологічно чисті альтернативи можуть допомогти зменшити ці проблеми і створити справедливіший світ для всіх істот.

Шляхи подолання видизму

Видизм глибоко вкорінений у наших суспільних структурах, але існує безліч можливостей поставити цю концепцію під сумнів і змінити її. Подолання видизму вимагає як індивідуального, так і суспільного змін, що матимуть вплив на різних рівнях — від особистих рішень споживачів до політичних заходів.

1. Освіта і зміни у свідомості

Ключовий крок до подолання видизму — це освіта і просвіта. Багато людей не усвідомлюють, що систематична експлуатація тварин має не лише моральні, але й екологічні і здоров'яні наслідки. Через надання інформації про когнітивні та емоційні здібності тварин, їхню здатність страждати та реальні умови в промисловому тваринництві можна підвищити обізнаність про несправедливість видистських структур.

Школи, університети і медіа відіграють ключову роль у передачі цих тем. Наукові дослідження все частіше показують, що багато видів тварин мають складні соціальні структури і високий рівень чутливості. Організації, як Animal Ethics, PETA або ProVeg, активно працюють над поширенням інформації і пропонують освітні матеріали для підвищення обізнаності людей про права тварин.

2. Культурні зміни і створення нових норм

Багато видистських практик спираються на соціальні норми та традиції, які часто приймаються неосмислено. Щоб подолати видизм, необхідно створити нові етичні стандарти, які не вважатимуть тварин менш цінними істотами. Це може бути досягнуто шляхом просування дружніх до тварин цінностей в мистецтві, літературі, кіно і рекламі.

Приклад культурної зміни — зростаюче відторгнення хутряної моди або утримання диких тварин у цирках. У багатьох країнах ці практики вже заборонено або сильно обмежено через громадський тиск. Подібна зміна в харчовій індустрії може призвести до того, що тварина-безумовні альтернативи стануть нормою, а продукти тваринного походження поступово втратять своє значення.

3. Повсякденні рішення: свідомий споживання

Кожен купівля є рішенням — і з кожним рішенням можна зменшити страждання тварин. Сюди відноситься:

Харчування без страждань тварин: ті, хто знижує або повністю відмовляється від м'яса, риби, молочних продуктів та яєць, безпосередньо сприяє зменшенню попиту на продукти з масового виробництва. Наразі існує безліч рослинних альтернатив, які дозволяють забезпечити збалансоване харчування.

Обирати продукти без експериментів на тваринах: багатьом косметичним і побутовим продуктам досі проводяться випробування на тваринах. Через покупку продуктів без випробувань на тваринах кожен споживач може подати сигнал.

Мода без страждань тварин: шкіра, вовна и хутро завдають величезні тортури тваринам. Все більше марок пропонують екологічні, без тварин альтернативи.

Устойчиве тваринне харчування: навіть домашні тварини можуть бути годуваны без звичайного мяса. Прикладом є сухий корм для собак Marsavet Microbell з микробиологиньным протеїном. Цей інноваційний корм не містить тваринного білка з промислових тварин, використовуючи микробиологиньный протеїн, який є екологічно чистым, гіпоаллергенным і добре засвоюваным джерелом білка. У порівнянні зі звичайним виробництвом мяса він потребує до 90 % менше землі, води і енергії, що робить его етичним і экологічним вибором. Такі альтернативи допомагають скоротити попит на тваринні продукти і вчасно прорвати видистські структури.

4. Політичні та правові зміни

Індивідуальні рішення є важливим фактором, але щоб систематично боротися з видизмом, потрібні також політичні заходи та законодавчі регулювання. У багатьох країнах вже існують перші підходи до зміцнення прав тварин, але часто вони обмежуються домашніми тваринами, в той час як промислові тварини залишаються недостатньо захищеними.

Вимоги до строгіших законів про захист тварин, ліквідації масового виробництва та пропаганди растительных альтернатив набирають усе більше значення. Через петиції, вибори і політичну діяльність громадяни можуть активно сприяти зміні законодавчої основи. Прикладом цьому є зростаюча кількість міст і країн, які скорочують субсидії на м'ясну промисловість та натомість просувать устойчиві раціони харчування.

Подолання видизму вимагає всеохоплюючої суспільної зміни, яка включає освіту, культуру, споживчу поведінку та політичні заходи. Кожний окремий крок - будь то через свідоме споживання, просвіту чи політичну діяльність - допомагає розірвати видистське структури і створити справедливий світ для всіх істот.

Подумайте заново для справедливого світу

Видизм формує наше суспільне мислення, але ця несправедлива обробка тварин не є ані етично виправдався ані неминучою. Наукові знання показують, що тварини володіють емоціями та здатністю до страждань, що вимагає, щоб їхня систематична експлуатація була піддана сумніву.

Кожен може сприяти зміні - через усвідомлені рішення споживачів, підтримку прав тварин та устойчиві альтернативи. Перший крок — це оцінювати тварин не за їхню користь для людей, а за їхню здібність.

Часто поставлені питання про видизм

1. Що розуміються під видизмом? Видизм означає дискримінацію живих істот через їхню приналежність до виду, при цьому інтереси не-людських живих істот підпорядковуються людським інтересам.
2. Як виражається видизм у повсякденному житті? Видизм проявляється в нерівному ставленні до тварин, наприклад у турботі про домашніх тварин порівняно з експлуатацією робочих і експериментальних тварин.
3. Чому видизм є морально проблематичним? Його проблематичність полягає в тому, що він систематично ігнорує страждання тварин, хоча тварини так само здатні відчувати біль, як і люди.
4. Що таке антивидизм? Антивидизм є позицією, яка виступає проти дискримінації тварин через їхню приналежність до виду і вимагат хвилюючого розгляду інтересів всіх чутливих істот.
5. Як можна подолати видизм в повсякденному житті? Ви можете подолати видизм, уникаючи тваринних продуктів, вибираючи продукти без випробувань на тваринах, не відвідуючи зоопарки чи цирки і переводячись на веганське харчування.